Вы никогда не задумывались над тем, что дерево добра и зла это одно дерево?
Мы-то разделяем - это хорошо, а это плохо. Но корень и добра и зла один.
И дерево добра и зла не входит в определение древа жизни, потому что древо жизни это другое дерево.
Вывод - добро и зло это понятия относительные и у них с корнем вечной жизни нет ничего общего.
Иногда добро выглядит, как зло, А зло выглядит, как добро.
Но понять что есть что мы можем только с помощью Древа жизни, т.е. с помощью Духа Святого.
Вот поэтому так много мнимых противоречий в Библии.
Кто-то говорит, что Бог злой, кто-то не понимает как можно было так поступать, как порой поступал Иисус - в Вифезде исцелил только одного, а не всех, женщину назвал собакой, а она приходила просить за дитя.
Всему есть объяснение. И оно за гранью наших мыслительных приземленных процессов.
Потому что Бог на нас смотрит с позиции древа жизни, а не с позиции добра и зла.
Мы же испорченные грехом земные сущности со сбитым прицелом.
А Бог благ и прав. Всегда.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
